Атипова анальна тріщина. Клінічний випадок

Історія пацієнта. Чоловік, 46 років, звернувся до мене в червні 2020 року зі скаргами на печію в ділянці заднього проходу після дефекації, помарки крові на туалетному папері.

Встановлено діагноз: атипова анальна тріщина (на 7 годинах) і внутрішній геморой 1-2 стадії (вузол на 11 годинах 2й стадії). Мав місце спазм внутрішнього анального сфінктера.

В рамках дообстеження виконано ректосигмоскопія, аналізи крові на сифіліс, ВІЛ (усі негативно).

Лікування: ботулінотерапія тріщини і видалення сторожового бугорка. Після маніпуляцій печія і біль після дефекації пройшли. Липень-серпень 2020 року – дефект анодерми на 7 годиннику не гоїться, скарг немає 🤷. У серпні виконана колоноскопія – патології не виявлено.

Вересень 2020 року – тромбоз зовнішнього гемороїдального вузла, лікували медикаментозно. Жовтень 2020-січень 2021 – спостереження, дефект анодерми зберігається, скарг немає.

Лютий 2021 – біопсія дистального і проксимального краю дефекту на межі зі здоровою тканиною. Гістологічне заключення: епітелій без особливостей, субепітеліально – запально некротичний детрит 🤔

Травень 2021 на контрольному огляді епітелізація дефекту анодерми (тобто тріщина загоїлась!) Happy end

Пацієнт відвідав всі клініки, в яких я працював. Каже “ви писали, що потрібно знайти свого доктора, я начебто знайшов” 🙂

Мораль: знайдіть “свого” лікаря і лікуйтесь у нього до кінця. Тому що при зміні фахівця в середині шляху є ризик перенести непотрібну операцію 🙂. Впевнений, що більшість проктологів рекомендували б висічення тріщини))